Ікона святителя Тихона (Беллавіна) патріарха Московського та всієї Русі.

Ікона писана – ручна робота. Розмір іконної дошки 15х20 см, габаритний розмір ікони разом з кіотом 22х27 см.
Ікона наисана олійними фарбами на липовій дошці з дубовими шпонками, покритої левкасом. Фон ікони із сусального золота із чеканним орнаментом, лакове покриття.

Патріарх Тихон Белавін народився у сім’ї священника. З дитинства Тихон був дуже добродушним, сумирним та богобоязливим без лукавства, не видаючи себе за святого. Серед своїх товаришів по Семінарії мав жартівливе прізвисько «Архієрей».В Духовній Академії, неначе передбачаючи його майбутнє служіння, студенти називали його «Патріархом» за серйозність та статечність характеру.Під час усього академічного курсу він був світським і нічим особливим не проявляв своїх чернечих нахилів. Через це, його чернецтво після закінчення Академії для багатьох його товаришів стало повною несподіванкою.
Був викладачем Семінарії, потім ректором, єпископом на різних кафедрах, відкривав семінарії, школи та дитячі будинки, був справжнім апостолом Православ’я.
На свято Успіння Пресвятої Богородиці Божественним промислом жереб стати патріархом випав на митрополита Тихона, якого в народі називали “найрозумнішим, найсуворішим та найдобрішим”. У “годину гніва Божого” він був справжнім захисником Православ’я. незважаючи на свою м’якість, доброзичливість і благодушність, він ставав непохитно твердим у справах церковних.
“Він один безбоязно йшов прямим шдяхом служіння Христу та його Церкві” – митр. Сергій Страгородський.